Освітній компонент ‟Логопедія (порушення письма і читання)”.
Проводили – кандидат педагогічних наук, доцент Мілевська О.П.
В рамках реалізації проєкту САМ Україна за підтримки Британської ради в Україні, Нouse ofEurope, студенти ІІІ курсу Кам’янець-Подільськогонаціонального університету імені Івана Огієнка та Київського Університету імені Бориса Грінченкаспеціальності 016 Спеціальна освіта вивчають дисципліну Логопедія.
Відповідно до навчального плану, у V семестрі передбачено опрацювання змістового модуля «Порушення читання і письма»).
Метою вивчення дисципліни є формування знань про специфічні порушення писемного мовлення – дислексію / алексію, дисграфію / аграфію, дизорфографію; практичних умінь з діагностики цих порушень; знань про зміст та методику подолання порушень писемного мовлення та навичок здійснення логокорекційного впливу за наявності у дітей дислексій, дисграфій.Знайомлячись з проблематикою порушень писемного мовлення, студенти занурюються у наукові теорії щодо механізмів та операційного забезпечення процесів письма і читання, розглядають різні наукові підходи у висвітленні понять «дислексія, дисграфія»; аналізують симптоматику порушень писемного мовлення, проводять рефлексивний аналіз становлення навичок читання і письма з метою визначення можливих труднощів їх становлення для дітей.
Активна взаємодія викладача та студентів на лекційних та особливо на лабораторно-практичних заняттях (елементи кейс-методу) сприяє розвиткові у студентів професійної мотивації, а виникаючі у процесі цієї взаємодії дискусії стимулюють професійне мислення майбутніх логопедів. В рамках кейс-методу використовують індивідуальні та підгрупові форми роботи.
Нікого не залишило байдужим обговорення специфічних помилок письма, зокрема оптичних; порівняння графічних навичок письма в учнів з різними порушеннями психофізичного розвитку дозволило виявити низку подібностей. Не відмовились студенти і від аналізу власних графічних навичок письма, піддаючи їх відповідній критиці. І це теж крок до професійного зростання – розвиток критичне ставлення до самих себе! Вивчаючи напрацювання вітчизняних науковців та науковців радянської доби, студенти також знайомляться зі світовими тенденціями щодо проблеми порушень писемного мовлення та особливостей надання допомоги особам з дислексіями.
Пізнавально, інтерактивно проходять практичні та лабораторні заняття з логопедії. Жваві дискусії стосовно кваліфікації дисграфічних та дислектичних помилок зацікавлюють студентів та, водночас, дозволяють отримати безцінний досвід колективної взаємодії, виробити вміння спільно з викладачем розв’язувати пізнавальну проблему. Використаний викладачем метод навчання спрямований не на подачу готових знань, не на їх репродуктивне відтворення, а на стимуляцію наукової конкуренції між студентами та креативного мислення. Своєрідна ейфорія, позитивні емоції, що закономірно виникають під час групового обговорення, створюють умови для оптимальногопоєднання теоретичних знань студентів з умінням самостійно орієнтуватися в ситуації. В рамках вивчення змістовогомодуля «Порушення читання і письма» студенти мають змогу виявити та порівняти особливості порушень письма і читання у дітей з первинною мовленнєвою патологією, з порушеннями інтелектуального розвитку, з розладами спектра аутизму, із затримкою психічного розвитку та з порушенням аналізаторних систем.І, звісно, батли! Підгрупове розв’язання пізнавальної задачі завершується захистом командного висновку (на фото –Ангеліна Карча, студентка КПНУ імені Івана Огієнка і Чернига Катерина, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка). Навчальні заняття з логопедії неможливі без використання практичних методик логопедичної роботи, дидактичних матеріалів. Щоправда, окремі матеріали на деякий час змінюють вектор осмислення методичного змісту, адже «провокують» студентів на самостійне виконання корекційних завдань.
Та який логопед зможе правильно оцінити дидактичний, корекційний зміст вправи, не спробувавши самостійно її виконати? А слідом – і проаналізувати характер виконання.Навчання на парах з логопедії відбувається з використанням різних технологій, засобів, форм та прийомів роботи: ІКТ, інтерактивні лекції, метод проблемного навчання, кейс-метод. В умовах карантинних обмежень (за відсутності можливості проведення лабораторно-практичних занять у освітніх закладах) студенти аналізують ідеоматеріали та продукти діяльності школярів (письмові роботи).
Впродовж вивчення розділу «Порушення читання і письма» у студентів формуються такі компетентності, як: здатність дотримуватися основних принципів, правил, прийомів і форм суб’єкт-суб’єктної комунікації; здатність здійснювати діагностико-аналітичну, корекційно-розвивальну, консультативну діяльність; здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях, здатність до міжособистісної взаємодії та інші.
Про автора