Реалізація проекту САМ Україна

Результати проєкту САМ Україна

Освітній компонент ‟Логопедія (порушення письма і читання)”.

Проводили – кандидат педагогічних наук, доцент Мілевська О.П.

В рамках реалізації проєкту САМ Україна за підтримки Британської ради в Україні, Нouse of Europe, студенти ІІІ курсу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка та Київського Університету імені Бориса Грінченка спеціальності 016 Спеціальна освіта вивчають дисципліну Логопедія. 

Відповідно до навчального плану, у V семестрі передбачено опрацювання змістового модуля «Порушення читання і письма»). 

Метою вивчення дисципліни є формування знань про специфічні порушення писемного мовлення – дислексію / алексію,  дисграфію / аграфію, дизорфографію; практичних умінь з діагностики цих порушень; знань про зміст та методику подолання порушень писемного мовлення та навичок здійснення логокорекційного впливу за наявності у дітей дислексій, дисграфій. Знайомлячись з проблематикою порушень писемного мовлення, студенти занурюються у наукові теорії щодо механізмів та операційного забезпечення процесів письма і читання, розглядають різні наукові підходи у висвітленні понять «дислексія, дисграфія»; аналізують симптоматику порушень писемного мовлення, проводять рефлексивний аналіз становлення навичок читання і письма з метою визначення можливих труднощів їх становлення для дітей.

Активна взаємодія викладача та студентів на лекційних та особливо на лабораторно-практичних заняттях (елементи кейс-методу) сприяє розвиткові  у студентів професійної мотивації, а виникаючі у процесі цієї взаємодії дискусії стимулюють професійне мислення майбутніх логопедів. В рамках кейс-методу використовують індивідуальні та підгрупові форми роботи.  

Нікого не залишило байдужим обговорення специфічних помилок письма, зокрема оптичних; порівняння графічних навичок письма в учнів з різними порушеннями психофізичного розвитку дозволило виявити низку подібностей. Не відмовились студенти і від аналізу власних графічних навичок письма, піддаючи їх відповідній критиці. І це теж крок до професійного зростання – розвиток критичне ставлення до самих себе!  Вивчаючи напрацювання вітчизняних науковців та науковців радянської доби, студенти також знайомляться зі світовими тенденціями щодо проблеми порушень писемного мовлення та особливостей надання допомоги особам з дислексіями.

Пізнавально, інтерактивно проходять практичні та лабораторні заняття з логопедії. Жваві дискусії стосовно кваліфікації дисграфічних та дислектичних помилок зацікавлюють студентів та, водночас, дозволяють отримати безцінний досвід колективної взаємодії, виробити вміння спільно з викладачем розв’язувати пізнавальну проблему. Використаний викладачем метод навчання спрямований не на подачу готових знань, не на їх репродуктивне відтворення, а на стимуляцію наукової конкуренції між студентами та креативного мислення. Своєрідна ейфорія, позитивні емоції, що закономірно виникають під час групового обговорення, створюють умови для оптимальногопоєднання теоретичних знань студентів з умінням самостійно орієнтуватися в ситуації. В рамках вивчення змістовогомодуля «Порушення читання і письма» студенти мають змогу виявити та порівняти особливості порушень письма і читання у дітей з первинною мовленнєвою патологією, з порушеннями інтелектуального розвитку, з розладами спектра аутизму, із затримкою психічного розвитку та з порушенням аналізаторних систем. І, звісно,  батли! Підгрупове розв’язання пізнавальної задачі завершується захистом командного висновку (на фото –Ангеліна Карча, студентка КПНУ імені Івана Огієнка і Чернига Катерина, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка).        Навчальні заняття з логопедії неможливі без використання практичних методик логопедичної роботи, дидактичних матеріалів. Щоправда, окремі матеріали на деякий час змінюють вектор осмислення методичного змісту, адже  «провокують» студентів на самостійне виконання корекційних завдань. 

      Та який логопед зможе правильно оцінити  дидактичний, корекційний зміст вправи, не спробувавши самостійно її виконати? А слідом – і проаналізувати характер виконання.Навчання на парах з логопедії відбувається з використанням різних технологій, засобів, форм та прийомів роботи: ІКТ, інтерактивні лекції, метод проблемного навчання, кейс-метод. В умовах карантинних обмежень (за відсутності можливості  проведення лабораторно-практичних занять у освітніх закладах) студенти аналізують ідеоматеріали та продукти діяльності школярів (письмові роботи). 

Впродовж вивчення розділу «Порушення читання і письма» у студентів формуються такі компетентності, як: здатність дотримуватися основних принципів, правил, прийомів і форм суб’єкт-суб’єктної комунікації;  здатність здійснювати діагностико-аналітичну, корекційно-розвивальну, консультативну діяльність; здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях, здатність до міжособистісної взаємодії та інші.

Освітній компонент ‟Виховна робота з дітьми в умовах інклюзії”.

Проводили – кандидат педагогічних наук, доцент Вержиховська О.М.

У проекті брали участь студенти факультету спеціальної освіти, психології і соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, спеціальність 016 Спеціальна освіта. Логопедія та студенти Київського університету імені Івана Грінченка, спеціальність 016 Спеціальна освіта. Логопедія (Самоткан Вікторія Олександрівна, Даниленко Маргарита Валеріївна, Михальченко Марія Миколаївна).1. Загальна інформація про курс.

Назва курсу – «Виховна робота з дітьми в умовах інклюзії».

Викладач – Вержиховська Олена Миколаївна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи, факультету спеціальної освіти, психології і соціальної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка(defectologia@gmail.com,verzhykhovska@kpnu.edu.ua).

Дисципліна розрахована на 5 кредитів, 150годин (20 годин проведення лекційних занять, 30год. – практичних занять, 100 годин – самостійноїроботи студентів.2. Анотація до курсу

Курс « Виховна робота з дітьми в умовах інклюзії» передбачає розвиток у студентів теоретико-методологічних та практичних компетенцій щодо особливостей організації та проведення особистісно-орієнтованого виховання в корекційно-розвивальній, логопедичній та позакласно- виховній роботі. Основна увага звертається на характеристику узагальнених етапів,напрямків, структур методик виховання молодших і старших школярів з нормотиповим розвитком таособливими освітніми потребами (ООП), зокрема: з легкими порушеннями мовлення, опорно-рухового апарату, сенсорними порушеннями, затримкою психічного розвитку, когнітивними та емотивнимипорушеннями, порушеннями поведінки тощо, в умовах інкюзивної освіти. Суттєвою частиною змісту дисципліни виступають особливості використання сучасних інноваційних та традиційних технологій диференційованого та індивідуального виховання, які дають змогу адаптувати та соціалізувати учнів з ООП,враховуючи їх індивідуальні клініко-фізіологічні та психолого-педагогічні характеристики при вихованні в інклюзивному середовищі та у процесі міжособистісної співпраці в різних видах діяльності з дітьми з нормотиповим  розвитком.3. Мета курсу«Виховна робота з дітьми в умовах інклюзії» є формування у студентів знань, умінь  та навичок з особливостей організації та проведення виховної роботи з дітьми з ООП в умовах інклюзивного навчання.4. Тематика курсу : сучасні проблеми виховної роботи з дітьми з ООП в умовах інклюзії; характеристика провідних напрямків виховного впливу на дітей з ООП в умовах інклюзії; основнігалузі виховання дітей з ООП в інклюзивних закладах; завдання та методики психолого-педагогічної діагностики особистості дітей з ООП; методика формування та корекції когнітивної сфери особистості дітей з ООП в умовах інклюзії; методика формування та корекції емотивної  і поведінкової сфери особистості, стимулюючої діяльності дітей з ООП в умовах інклюзії; вплив результатів діагностики дітей з ООП на планування виховної роботи в школі за умов інклюзивної освіти; взаємодія школи і сім’ї щодо виховання дитини з ООП; організація і методика виховної роботи в позаурочний час в умовах інклюзії.

Під час проведення лекційних занять використовувалася презентація основних понять, положень, напрямків, завдань тощо, при цьому був використаний роздатковий табличний та схематичний матеріал.

Усі студенти активно включалися в обговорення дискусійних проблем з тематики лекції.

У процесі роботи, під час лекційних занять,студенти виявляли зацікавленість до змістової сторони матеріалу, особливо при наданні порівняльної характеристики щодо розвитку, виховання, формування та корекції особистісно-вольової та особистісно-моральної сфери особистості, психічних пізнавальних процесів у дітей з ООП (з легкими порушеннями мовлення, опорно-рухового апарату, сенсорними порушеннями, затримкою психічного розвитку, когнітивними та емотивними порушеннями, порушеннями поведінки тощо).

Під час практичних занять студенти проводили презентації групових та індивідуальних виховних заходів за різними напрямками корекційно-розвивальної виховної позакласної роботи.1. Вирішення проблемних ситуацій виховання дітей з нормотиповим розвитком та особливими освітніми проблемами,  аналіз типових помилок їх виховання.

2. Використання різних рівнів індивідуальної та диференційованої допомоги при включенні дітей з ООП у позакласні виховні заходи.

Студенти розробляли рекомендації щодо побудови правильного міжособистісного спілкування та організації різних видів виховної діяльності працівниками освіти (соціальний педагог, вихователь, вчитель, асистент вчителя, логопед, практичний психолог тощо), батькам, дітям з нормотиповим розвитком з дітьми з ООП, розігрували практичні виховні ситуації та визначали правильні методи їх вирішення та використовували різні технології виховного впливу.1. Технологія виховання успішної особистості та її саморозвитку.

2. Технологія інтегрованого виховання.

3. Технологія персоніфікованого(індивідуальне) виховання.  

4. Технологія та техніка шкільного позакласного виховного впливу.

5. Технологія розвивального виховання та педагогічний провайдинг інновацій в при виховному впливі.

6. Ігрові технології виховання.

7. Інтерактивні технології виховання, виховання на основі систематичного підходу, колективні творчі ігри та ситуації.

8. Сучасні інформаційні технології виховання.

9. Технологія проективної діяльність у виховному середовищі.

Освітній компонент ‟Спеціальна методика викладання української мови”.

Проводили – кандидат педагогічних наук, доцент Левицький В.Е.

В рамках реалізації проєктуСАМ Україна за підтримкиБританської ради в Україні, Нouse of Europe, студенти ІІІ курсу (група Korl1-B19) Кам’янець-Подільськогонаціонального університетуімені Івана Огієнка таКиївського Університету іменіБорисаГрінченка спеціальності 016 Спеціальна освітавивчали дисципліну «Спеціальна методика початкового навчання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку початкового навчання мови». Навчання здійснював кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії і спеціальних методик В.Е. Левицький.

Предметом курсу є процес навчання української мови учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку, закономірності засвоєння різних аспектів мови, педагогічний інструментарій формування знань, вмінь та навичок в дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку з української мови та читання.

Мета курсу:теоретично і практично підготувати студентів: спеціальних педагогів(логопедів) до професійної діяльності вчителя української мови та читання дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.

Методи викладання дисципліни: пояснення, різні види бесід (репродуктивна, аналітико-синтетична, евристична та інші), створення та розв’язання проблемних ситуацій, виконання вправ, аналіз та самоаналіз уроків та їх конспектів, конспектування, виготовлення роздавального матеріалу, робота з таблицями, опрацювання методичної літератури, рольові ігри, показ, демонстрації, інсценування та проведення уроків з української мови та читання, дискусії, моделювання навчальної ситуації в аудиторії тощо.

Проведення лекційних, практичних і лабораторних занять ставило цілі формування у студентів основних професійних умінь, що визначаються специфікою вивчення мовознавчих дисциплін у ЗВО: визначати основні завдання на кожному етапі вивчення мови; оптимально використовувати можливості української мови для реалізації освітньої, виховної та корекційно-розвивальної мети; проводити методичний аналіз матеріалу, що вивчається; працювати з підручниками, навчальними посібниками та іншими джерелами (в тому числі інтернет); складати календарно-тематичні навчальні плани, плани уроків та аналізувати їх; володіти технологією використання основних методів і прийомів навчання мови і читання.

Особливий інтерес викликали питання:особливості підготовки до навчання грамоти дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку; необхідність досягнення результату коли дитина буде розрізняти на слух звуки у своєму та чужому мовленні та диференціювати неправильну вимову від правильної як умова навчання грамоти; формування вимови звуків, формування вимови слів, робота над зв’язним мовленням; розвиток зорового і слухового сприймання та просторових  уявлень; розвиток інтересу до навчання; розвиток комунікативних вмінь; навчання  письма;  прийоми  вивчення  звуків  і  букв;  робота  з букварем; методика формування каліграфічних вмінь, методика читання, методика вивчення орфографії.

Навчання проходило у невимушеній атмосфері дискутивногоспілкування. Приємно вразила толерантність і, разом з тим, індивідуальна позиція щодо сучасного освітнього процесу у більшості студентів. Практичні і лабораторні заняття проводилися згідно опрацьованого лекційного матеріалу та рекомендованих літературних джерел. Складання конспектів уроків та їх презентація створила імпровізовану студію сучасної школи. Розробка дидактичних ігор корекційної спрямованості для уроків з мови і читання ввело студентів у сферу впливу асистента вчителя у класах з інклюзивною формою навчання. Цікавим виявилося опрацювання питань: про реалізацію індивідуального та диференційованого підходу до дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, розвитокчитацьких інтересів та проведення позакласного читання, сучасні нетрадиційні форми проведення уроків з рідної мови.

Освітній компонент ‟Логомасаж”.

Проводили – кандидат психологічних наук, професор Гаврилова Н.С.

Вивчення навчальної дисципліни “Логомасаж”здійснювалося впродовж 5-го навчального семестру. Програма навчання була складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавр, напряму підготовки Логопедія. Спеціальна психологія

Предметом вивчення навчальної дисципліни були: методи та прийоми логопедичного масажу, які застосовуються для формування артикуляційних позицій базових для вимови фонем, дизонтогенез артикуляційної моторики  та принципи організації такого виду допомоги для дітей з порушеннями мовлення різного рівня складності та етіології виникнення.

Метою її вивчення визначено формування у студентів уміння виявляти порушення артикуляційної моторики, на цій підставі моделювати індивідуальні програми формування артикуляційних позицій базових для вимови фонем та диференційовано (з урахуванням типу порушення артикуляційної моторики) застосовувати прийоми логомасажу з метою їх утворення.

Навчальна дисципліна “Логомасаж” має, у першу чергу, прикладне значення для підготовки фахівця-логопеда. При цьому, у процесі розробки програми курсу враховували необхідність наявності у студентів базових теоретичних знань що визначатимуть готовність їх до опанування ними практичних умінь.

Програма навчальної дисципліни включала три змістових модулі.

Змістовий модуль 1. Науково-теоретичний базис логомасажу.

Тема 1. Логомасаж як засіб формування артикуляційної моторики.

Тема 2. Анатомо-фізіологічні основи проведення логомасажу в області органів артикуляції.

Тема 3. Неврологічний базис проведення логомасажу в області органів артикуляції.

Змістовий модуль 2. Особливості діагностики порушень артикуляційної моторики.

Тема 1. Типи порушень артикуляційної моторики при яких застосовується логопедичний масаж.

Тема 2. Діагностика порушень артикуляційної моторики.

Змістовий модуль 3. Методика формування порушень артикуляційної моторики при застосуванні логомасажу.

Тема 1. Правила та умови корекції порушень артикуляційної моторики.

Тема 2. Методика формування індивідуальних програм розвитку артикуляційної моторики у дітей.

Тема 3. Методика корекції артикуляційної моторики у дітей з обмежуючо-руховим типом порушення.

Тема 4. Методика корекції артикуляційної моторики у дітей з активно-руховим типом порушення.

Тема 5. Методика корекції артикуляційної моторики у дітей з руховим-регуляційним типом порушення.

В процесі навчання проводили лекційні заняття з використанням мультимедійного супроводу: презентацій та відеоматеріалів. 

У процесі вивчення теми “Анатомо-фізіологічні основи логопедичного масажу” було розглянуто особливості будови артикуляційного апарату та варіанти їх порушення у будові, групи м’язів антагоністів, які забезпечують формування артикуляційних позицій базових для вимови звуків мовлення та основні масажні лінії в області органів артикуляції, які враховують особливості функціонування м’язів в процесі утворення артикуляційної позиції і повертання їх у вихідне положення.У процесі вивчення теми: “Неврологічні основи логомасажу” було розглянуто: 1) будову та функції пар черепно-мозкових нервів. Симптоми, що виникають при їх ураженні; 2) будова та функції стріо-палідарної системи, функції малого альфа мотонейрону та симптоми, що виникають при його ураженні; 3) будову та функції ретикулярної формації, функції гама мотонейрону та симптоми, що виникають при його ураженні; 4) будову та функції пірамідної системи, функції великого альфа мотонейрону та симптоми, що виникають при його ураженні; 5) будову та функції мозочкової системи та симптоми, що виникають при її ураженні.

У процесі вивчення теми: “Типи порушення артикуляційної моторики” було розглянуто порушення артикуляційної моторики рухового-обмежуючого, активно-рухового та рухового-регуляційного типів. Аналізували особливості симптоматики, що вказували на них, вчили розпізнавати їх чисті форми та змішану симптоматику.

У процесі вивчення теми: “Обстеження для формування програми проведення логомасажу”, вчили студентів досліджувати вимову фонем та визначати неточність, слабкість чи нетривалість втримування артикуляційних позиції базових для вимови звуків мовлення, правильно формулювати зміст інструкцій, розпізнавати симптоми, які вказують на різні типи порушення артикуляційної моторики і на цій підставі формувати індивідуальну програму навчання.

У процесі вивчення тем змістового модуля: “Методика формування артикуляційної моторики шляхомзастосування логомасажу”, було розглянуто особливості формування артикуляційних позицій базових для вимови звуків мовлення шляхом застосування класичного, точкового видів масажу та самомасажу, методику роботи при кожному типі порушення артикуляційної моторики, спільні особливості та відмінності притаманні кожному випадку. Здійснювали систематично контрольні зрізи теоретичних знань студентів.

Практичні уміння відпрацьовували шляхом моделювання практичної ситуації у ділових іграх; розпізнавання симптомів, що вказували на тип порушення артикуляційної моторики та формування індивідуальних програм – шляхом аналізу відеоматеріалів та відпрацьовування окремих прийомів проведення логомасажу один на одному.

Освітній компонент ‟Логопедія”.

Проводили – кандидат психологічних наук, професор Гаврилова Н.С.кандидат педагогічних наук, старший викладач Лісова Л.І.

Студенти 2 курсу KorL-B20 групи вивчали курс «Логопедія». До кожної теми подано характеристику, що визначає зміст викладу інформації при проведенні лекційних, практичних і лабораторних занять.

Анатомо-фізіологічні основи логопедії.

Характеристика анатомо-фізіологічних, соціально-психологічних передумов успішного розвитку мовлення у дитини. 

Загальна характеристика можливих наслідків порушення біологічних і соціальних умов розвитку дитини. Характеристика периферійного відділу мовленнєвого апарату та наслідків, що виникають при його порушенні.

Неврологічні інейрофізіологічні основилогопедії.

Особливості будови центральногомовленнєвого апарату. Частини кори головного мозку. Функціональні блоки мозку. Наслідки ураження відділів мозку та загальні симптоми, що вказують на ураження цих ділянок.

Нейропсихологічні основи логопедії.

Характеристика психічних процесів та відділів мозку, що забезпечують їх розвиток та функціонування.

Психолінгвістичні основи логопедії.

Характеристика ланок розшифровування та програмування мовленнєвої інформації. Поняття первинного порушення та вторинних наслідків.Класифікації порушень мовлення.

Характеристика клініко-педагогічної класифікації порушень мовлення. Особливості її застосування у логопедичній практиці. Історія розвитку окремих клінічних логопедичних понять у логопедії. Можливості поєднання декількох порушень мовлення у однієї дитини чи дорослого. Характеристика психолого-педагогічної класифікації порушень мовлення. Класифікації вторинних порушень мовлення у дітей. Характеристика залежностей між класифікаціями.

Матеріали практичних та лабораторних занять були розподілені відповідно до тем лекцій. До кожної з лекційних тем запропонована диференційована їх кількість в залежності від обсягу поданого матеріалу та необхідності практичного відпрацювання. Кожен текст лабораторного та практичного заняття містить велику за обсягом кількість теоретичного матеріалу, рекомендовану літературу для підготовки до заняття та практичні завдання. Виконання цих завдань готує студентів до активної участі у них. 

До лекційного курсу та кожного лабораторного і практичного заняття було підібрано наукові та методичні джерела, на які рекомендовано студентам орієнтуватися під час самопідготовки. При їх підборі основний акцент зосереджено на дослідженнях українських науковців. 

Для роботи на практичних заняттях розроблено тестові завдання, запитання, на які студенти мали підготувати відповіді. Переважна більшість запитань вимагала короткої відповіді: одним словом, реченням або визначенням. Проте, були запитання, які потребували розгорнутої відповіді: назвати поетапність, охарактеризувати прийоми, методику тощо. На практичних заняттях проводили закріплення наукових знань, одержаних під час лекцій, аналіз інформації засвоєної студентами під час самостійного опрацювання додаткових наукових джерел і посібників.

Метою проведення лабораторних занять було формування у студентів практичних вмінь: заповнення картки історії розвитку дитини; підбір матеріалів і проведення обстеження дітей з порушеннями мовлення.