Миронова С. П.
доктор педагогічних наук, професор
завідувач, професор кафедри корекційної педагогіки та інклюзивної освіти Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка
ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ В ОСВІТІ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Нова українська школа є ключовою реформою МОН України, головною метою якої є переорієнтація школи з надання лише знань, на формування в учнів здатності використовувати їх у повсякденному житті.
Варто наголосити, що саме такі цілі завжди вирішувала спеціальна освіта, готуючи дітей з особливими освітніми потребами (далі – дітей з ООП) до самостійного життя. Тому зміст спеціальної освіти має практичний характер, що відповідає концептуальним засадам НУШ.
Ключові зміни НУШ полягають в тому, що замість запам’ятовування фактів та понять учні набуватимуть компетентностей.
Компетентність – динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. НУШ передбачає такі компетентності:
- Вільне володіння державною мовою;
- Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- Математична компетентність;
- Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- Ініціативність;
- Екологічна компетентність;
- Інформаційно-комунікаційна компетентність;
- Навчання впродовж життя;
- Громадянські та соціальні компетентності;
- Культурна компетентність;
- Підприємливість та фінансова грамотність.
Для забезпечення цих компетентностей в освіті дітей з ООП задіюються три компоненти: навчальна робота, корекційно-розвиткові заняття, виховна робота.
Саме завдяки корекційно-розвитковій складовій учні з ООП набувають практичних компетентностей. Вагомо, що зміст корекційно-розвиткових занять відповідає можливостям дітей та їхнім потребам. Особливої значущості набувають заняття з соціально-побутової орієнтації, які забезпечують дітям соціальні компетентності. І якщо загальна освіта лише зараз говорить про актуальність соціальних навичок, то в спеціальній освіті їх формування завжди було первинним, адже саме вони є основою самостійного життя дитини з ООП і її самодостатності.
Виховна робота з учнями з ООП спеціально планується, щодо кожної категорії дітей розроблено відповідний зміст з урахуванням труднощів дитини, її можливостей. Цілі корекційно спрямованої виховної роботи також передбачають ті компетентності, які НУШ виділяє як ключові: здатність спілкуватися, вміння відстояти свою думку, ініціативність, екологічна грамотність, громадянські якості, соціальні навички, культурний розвиток.
Вважаємо, що закладам загальної освіти варто вивчити досвід спеціальних закладів щодо практичних підходів у формуванні цих ключових компетентностей.
У Концепції НУШ виділяють такі основні компоненти: новий зміст освіти; умотивований учитель; наскрізний процес виховання; децентралізація та ефективне управління; педагогіка партнерства; орієнтація на потреби учня; нова структура школи; справедливий розподіл публічних коштів; сучасне освітнє середовище.
Зупинимось на такому вкрай вагомому компоненті, як партнерство. Саме на принципі партнерської взаємодії ґрунтується освіта і психолого-педагогічний супровід дітей з ООП. Таке партнерство є різнорівневим: міждисциплінарне – педагоги, батьки, лікарі, психологи, соціальні працівники; педагогічне – вчителі предметів, вихователі, вчителі-дефектологи, соціальні педагоги. Досвід партнерської взаємодії, напрацьований в спеціальних школах, навчально-реабілітаційних закладах, треба використати для розбудови інклюзивної освіти. Таке партнерство є ключовим для освіти дітей з ООП в умовах НУШ.
Урахування особливостей дітей з ООП заслуговує і такий компонент, як сучасне освітнє середовище. За вимогами НУШ воно має бути предметно збагаченим, змінним. Вважаємо, що мають бути розроблені вимоги щодо сучасного середовища для різних категорій дітей з ООП, оскільки у їхньому навчанні треба враховувати різні фактори, зокрема, особливості сенсорної сфери, емоційно-вольові порушення, рівень розвитку уваги, поведінкові реакції на часті зміни в оточенні тощо.
Основною відмінністю НУШ від традиційної школи є доступність інклюзивного навчання. Дуже важливо, що діти з ООП та типовим розвитком будуть навчатися, спілкуватися, взаємодіяти в умовах реальної інтеграції. І хоча інклюзивна освіта успішно запроваджується в нашій країні з 2011 р., все ж додаткового вивчення потребують такі аспекти, як: особливості інклюзивного навчання в умовах НУШ дітей з інтелектуальними порушеннями; вимоги до сучасного освітнього середовища в інклюзивних класах; форми партнерської взаємодії; профорієнтаційна робота з дітьми з ООП; механізми підвищення батьківської відповідальності дітей з ООП та ін.
Отже, освіта дітей з ООП відбувається відповідно до Концепції НУШ. Проте вимоги НУШ не переносяться механічно, а реалізуються з урахуванням психофізичних особливостей дітей з ООП, їхніх можливостей і потреб.