Федоренко С.В.
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри логопедії та логопсихології
НПУ ім. М.П. Драгоманова
Дашковська А.В., аспірант кафедри фтальмопедагогіки та офтальмопсихології, НПУ ім. М.П. Драгоманова
Федоренко І.В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри інформаційних систем та технологій, НПУ ім. М.П. Драгоманова
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗАСТОСУВАННЯ НАРОДНИХ ІГРАШОК УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ШКІЛ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗІ ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ (КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ РІВНІВ СФОРМОВАНОСТІ КОМПОНЕНТІВ ОБРАЗОТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ)
Важливу роль у вихованні та корекції порушень розвитку у дітей із зоровою депривацією займає гра з використанням іграшок. Особливе значення має такий вид багатоаспектних іграшок, як народні. Народна іграшка виступає як: елемент дитячої гри; засіб національного, патріотичного й естетичного виховання. Народна іграшка має ще й корекційне значення в процесі розвитку дитини з порушеним зором. Ці діти не оцінюють іграшку як витвір образотворчого мистецтва. Однак граючись нею, здійснюють зорове, дотикове та сенсорне сприймання її форми (матеріально пластичної, кольорової, орнаментально-знакової) непомітно для себе (А. Дашковська, С. Федоренко). І. Гудим, І. Дмитрієва, К. Довгопола та ін. зазначають, що образотворче мистецтво (до якого відноситься й народна іграшка) за умови спеціальної організації може стати дієвим корекційним засобом.
Обґрунтування методики дослідження здійснювалося відповідно до Державного стандарту початкової освіти, який визначає компетентнісний підхід до навчання. Для вивчення було обрано образотворчу компетентність, оскільки народна іграшка є виробом декоративно-прикладного мистецтва, яке в свою чергу є видом образотворчого мистецтва.
В структурі образотворчої компетентності виділено такі компоненти: когнітивний, діяльнісний та емоційно-ціннісний.
Наводимо критерії та показники рівнів сформованості компонентів образотворчої компетентності в учнів молодшого шкільного віку спеціальних закладів для дітей зі зниженим зором.
Основою когнітивного компоненту образотворчої компетентності є система знань про жанри, види, засоби виразності образотворчого мистецтва, а також розвиток пізнавальних процесів (відчуття, сприймання, мислення, мовлення, уява), що забезпечує пізнання творів мистецтва та здатність самостійно і творчо створювати нові художні образи. Його критерії та показники:
базові знання про види та призначення українських народних іграшок:
– високий рівень – володіння узагальненими знаннями про види та призначення народних іграшок, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами в сфері життєдіяльності та народною іграшкою, наведення прикладів з власного життя;
– середній рівень – володіння знаннями про види та призначення народних іграшок недостатнє, відчутні труднощі в розумінні окремих понять, причинно-наслідкові зв’язки встановлюються за допомогою педагога;
– низький рівень – володіння незначною частиною тематичного матеріалу, називання окремих видів народних іграшок, недостатнє усвідомлення їх призначення;
матеріали та декоративне оздоблення народних іграшок:
– високий рівень – самостійний добір матеріалів для виготовлення народної іграшки, називання видів декоративного оздоблення народної іграшки;
– середній рівень – добір матеріалів для виготовлення виробу з допомогою педагога, часткове називання видів декоративного оздоблення народної іграшки;
– низький рівень – часткове називання матеріалів для виготовлення народної іграшки, добір матеріалів з допомогою педагога, розрізнення, але не можливість називання видів декоративного оздоблення народної іграшки;
активність сприйняття народної іграшки, самостійна пізнавальна діяльність особистості:
– високий рівень – обстеження народної іграшки на бісенсорній чи полісенсорній основі; самостійне розрізнення, порівняння, встановлення зв’язків між народними іграшками;
– середній рівень – обстеження народної іграшки з опорою на зорове сприймання, залучення дотикових відчуттів лише в окремих випадках для уточнення деталей, труднощі при спробах порівнювати, узагальнювати та встановлювати зв’язки між народними іграшками;
– низький рівень – обстеження народної іграшки виключно з опорою на зорове сприймання; потреба в допомозі з боку педагога при виконанні діяльності, пов’язаної з розумовими операціями.
Діяльнісний компонент образотворчої компетентності розглядається як здатність використовувати засоби виразності при створенні художніх образів в предметно-практичній діяльності. Його критерії та показники:
орієнтування на робочій поверхні:
– високий рівень – самостійна організація робочого місця, вільне орієнтування на робочій поверхні з точкою відліку «від себе» та «від виробу»;
– середній рівень – потреба в допомозі педагога при організації робочого місця, вільне орієнтування на робочій поверхні з точкою відліку «від себе»;
– низький рівень – потреба в допомозі педагога при організації робочого місця, орієнтування на робочій поверхні за допомогою педагога, потреба в додаткових інструкціях при виконанні виробу з точкою відліку «від себе»;
самостійність у процесі організації та виконання діяльності:
– високий рівень – самостійне планування та дотримання етапів виготовлення народної іграшки, оригінальні підходи до виконання виробу, педагог лише керує діяльністю учня;
– середній рівень – планування та виготовлення народної іграшки з частковою допомогою педагога, прояв ініціативності при виконанні діяльності, але варіанти виготовлення виробу підбираються разом з педагогом;
– низький рівень – планування та виготовлення народної іграшки потребує постійної допомоги педагога, потреба в поетапних інструкціях на всіх етапах діяльності з боку педагога, уникнення виконання творчих завдань, діяльність переважно за зразком;
технологічні вміння й навички у виготовленні народної іграшки:
– високий рівень – знаня основних прийомів роботи та виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу;
– середній рівень – знання основних прийомів роботи, труднощі у виконанні технологічних операцій відповідно до обраного виробу;
– низький рівень – незнання основних прийомів роботи та виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу за допомогою педагога.
Емоційно-ціннісний компонент образотворчої компетентності пов’язаний зі ставленням учнів до творів мистецтва, їх активністю та зацікавленістю при обговоренні, а також переживання задоволення від власної діяльності, оцінювання її результативності, що викликає бажання продовжувати творчу діяльність і отримувати нові естетичні враження. Його критерії та показники:
активність сприйняття народної іграшки:
– високий рівень – зосередженість та зацікавленість при ознайомленні з народною іграшкою, активна участь в обговоренні вражень та почуттів, отриманих від сприймання даного виду мистецтва;
– середній рівень – недостатня усвідомленість інтересів під час ознайомлення з народною іграшкою, утруднення в обговоренні щодо отриманих вражень та почуттів від сприймання народних іграшок;
– низький рівень – відсутність потреби в усвідомленому ознайомленні з народними іграшками та захопленості даним видом мистецтва, утруднення у вираженні власного ставлення, що виникло при ознайомлені з українськими народними іграшками;
саморегуляція діяльності учня:
– високий рівень – самостійність в прийнятті рішення щодо роботи над виробом і оцінюванні їх ефективності, самостійне здійснення контролю за виконанням практичної діяльності та здатність оцінити результат за визначеними критеріями;
– середній рівень – рішення щодо роботи над виробом приймається разом з педагогом, потреба в періодичному контролі за послідовністю етапів виконання практичної діяльності з боку педагога, оцінювання результату діяльності з допомогою педагога;
– низький рівень – рішення щодо роботи над виробом приймається переважно педагогом, потреба в контролі на всіх етапах практичної діяльності з боку педагога, самооцінка власних дій відсутня, орієнтування на зовнішню оцінку.