Дисципліни

Дисципліни  кафедри логопедії  та спеціальних методик на 2017-2018 н.р.

 

1 Актуальні питання логопедії
2 Актуальні питання спец педагогіки
3 Альтернативна комунікація
4 Загальна, вікова та педагогічна логопсихологія
5 Інноваційні технології в корекційній роботі
6 Інноваційні технології в логопедії
7 Інноваційнітехнології в корекційній роботі
8 Корекційна робота з агресивними дітьми
9 Корекція навчальної діяльності у молодших школярів з ТПМ
10 Корекція порушень психічного розвитку дітей з ТПМ
11 Логопедична корекція специфічних розладів шкільних навичок
12 Логопедична робота в андрогогіці
13 Логопедична робота з дітьми з порушенням аналізаторів
14 Логопедичний масаж
15 Логопедія
16 Логопедія з практикумом: науково-теоретичні основи
17 Логопедія з практикумом: ФФНМ
18 Логопсихологія
19 Логоритміка
20 Логоритміка з методикою
21 Методи відбору у спеціальні заклади для дітей з ТПМ
22 Методика викладання логопедіїї
23 Методика викладання спец психології
24 Методика корекції артикуляційної моторики
25 Методика логопедичної роботи х дітьми з комбінованими порушеннями
26 Методика ранньої діагностики та корекції розвитку дітей з ТПМ
27 Методика реабілітаційної роботи
28 Нейропсихологічні основи логопедії
29 Образотворча діяльність з методикою
30 Основи правового виховання розумово відсталих школярів
31 Основи психоконсультування та психокорекції осіб з ТПМ
32 Основи психотренінгу осіб з ТПМ
33 Подолання підвищеного рівня агресії
34 Правові основи соціального захисту
35 Практикум з формування професійних навичок логопеда
36 Пропедевтика мовленнєвих порушень
37 Рання логопедична корекція
38 Соціальна логопсихологія
39 Соціальна реабілітація осіб з виразною інтелектуальною неповносправністю
40 Спецметодика побутової фізики та хімії
41 Спецметодики : математики з основами математики
42 Спецметодики фізичного виховання
43 Спецметодики: географії
44 Спецметодики: математики
45 Спецметодики: математики з основами математики
46 Спецметодики: початкового навчання мови
47 Спецметодики: природознавства
48 Спецметодики: розвитку мовлення
49 Спецметодики: соціально-побутової орієнтації
50 Спецметодики: української мови
51 Спецметодики: формування елементарних математичних уявлень
52 Спецметодики: Я і Україна
53 Спецпедагогіка з історією
54 Трудове навчання з методикою
55 Фізична реабілітація осіб з вадами мовлення
56 Формування соц компетентності у дітей з ТПМ

Завідувач кафедри                         Гаврилов О.В

 АНОТАЦІЇ ДО ДИСЦИПЛІН ВІЛЬНОГО ВИБОРУ СТУДЕНТА

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ

  1. 1. Метою вивчення навчальної дисципліни “Трудове навчання з методикою” є оволодіння студентами методиками та сучасними технологіями формування в учнів молодших класів з тяжкими порушеннями мовлення трудових знань, вмінь та навичок передбачених шкільним курсом з ручної праці.

Дисципліна пов’язана із загальною та спеціальною педагогікою; загальною, віковою, педагогічною та спеціальною психологією; блоком дисциплін медичного циклу, після яких і вивчається згідно навчального плану. Подача дисципліни проходить паралельно із  вивченням інших спеціальних методик.

  1. Основні компетентності оволодіння якими забезпечує вивчення даної дисципліни є, знати: структуру і будову шкільної програми з ручної праці; особливості психофізіологічного розвитку дітей з тяжкими порушеннями мовлення; принципи, методи, прийоми та засоби подачі матеріалу в молодших класах спеціальної школи;  властивості та особливості різних видів сировини (паперу, картону, тканини, деревини, природних матеріалів тощо);  призначення обладнання та інструментів, необхідних для обробки матеріалів перерахованих у програмі;  техніку безпеки на уроках праці; методику реалізації професійно-просвітницької роботи. Вміти: складати і використовувати у практичній роботі креслення, технічні малюнки, предметні і графічні технологічні карти, які відображають послідовність виготовлення виробів включених в діючу  програму для спеціальної школи; виготовляти вироби передбачені планом занять та програмою та необхідне навчально-методичне забезпечення уроків; пла­нувати, формувати  і контролювати трудову діяльність учнів на уроках ручної праці;  складати плани-конспекти уроків та методично грамотно їх проводити; дотримуватись правил техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог.
  2. 3. Змістовий модуль один: «Спеціальна методика ручної праці».

Спеціальна методика трудового навчання забезпечує формування технології якісного оволодіння предметом «Ручна праця» в молодших класах школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення; розкриває закономірності засвоєння різних сторін трудового процесу, визначає і вмотивовує засоби передачі знань дітям із порушеннями мовленнєвого розвитку та іншими нозологіями. Описує сутність  праці як навчального предмету у спеціальній школі, що несе в собі корекційний потенціал впливу на пізнавальну діяльність та як пропедевтичної ланки з підготовки до подальшої соціалізації дітей з вадами психофізичного розвитку.

Курс складається із наступних тем: 1.1. Спеціальна методика ручної праці як  навчальна дисципліна; 1.2. Урок – як основна форма трудового навчання у спеціальній школі; 1.3. Трудове навчання  в молодших  класах спеціальної школи (прикладні питання); 1.4. Корекційна спрямованість трудового  навчання учнів з вадами мовлення  молодшого шкільного віку.

4. Обсяг  вивчення навчальної дисципліни: 3 кредити, 120 годин загальний обсяг; 40 годин аудиторних, з них: 10 годин лекційних,14 годин практичних, 16 годин лабораторних; 80 годин на самостійне опрацювання.

5.Форма підсумкового контролю успішності навчання: модульна контрольна робота, залік.

  1. Викладацький склад: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії і спеціальних методик Левицький В.Е.
  2. Рекомендована література:
  3. Левицький В.Е., Опалюк О.М. Спеціальна методика викладання ручної праці. Навчально-методичний посібник. / В.Е. Левицький, О.М. Опалюк / – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друк-Сервіс», 2013. – 160 с.
  4. Миронова С.П. Олігофренопедагогіка. Компактний навчальний курс: Навчальний посібник / С.П. Миронова / – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, редакційно видавничий відділ, 2007. – 204 с.
  5. Прикладна корекційна психопедагогіка: Олігофренопедагогіка. Навчальний посібник / За ред. О.В.Гаврилова, В.О. Липи / Олексій Вікторович Гаврилов, Володимир Олександрович Липа, Олександр Миколайович Ляшенко, Вадим Едуардович Левицький, Олег Миколайович  Опалюк, Євгенія Володимирівна Данильченко, –  Кам’янець- Подільський: ТОВ «Друк-Сервіс», 2014. – 592 с

Анотація навчальної дисципліни

«Методи відбору в спеціальні заклади для дітей з ТПМ»

  1. Метою вивчення навчальної дисципліни у контексті підготовки фахівців за спеціальністю: «Логопедія. Спеціальна психологія» є формування у студентів вміння діагностувати мовленнєві порушення у дітей різного віку та рівня розвитку мовленнєвої сфери, формувати логопедичний діагноз та рекомендації щодо надання корекційної допомоги. Ознайомити з загальними положеннями та навчити студентів об’єктивно та науково обґрунтовано оцінювати актуальний та потенційний стан розвитку дітей з ТПМ, диференційно вирішувати питання щодо їх навчання та створювати індивідуальні програми навчання і розвитку.
  2. Студенти ознайомлюються з умовами та загальними вимогами до організації середовища, де безпосередньо відбувається процес обстеження мовлення; комплексними методиками вивчення стану розвитку мовленнєвої сфери: дихання, голосоутворення та голосоподачі, артикуляційної та загальної моторики, кінетичних та кінестеричнихвідчуттів, звуковимови, фонематичних процесів, граматичного та лексичного боку мовлення, передумов до формування навички письма та читання у дітей дошкільного віку та рівня її сформованості у школярів. Вивчають прийоми дослідження мовлення на довербальному та вербальному рівнях, методи та прийоми стимуляції мовленнєвої функції. Ознайомлюються з вимогами до постановки та обґрунтування логопедичного діагнозу з урахуванням клініко-педагогічної та психолого-педагогічної класифікацій мовленнєвих порушень, вчаться враховувати структуру мовленнєвого дефекту під час складання індивідуальних корекційних програм. Також студенти ознайомлюються з нормативними документами, що регламентують діяльність логопеда як фахівця у галузі корекційної освіти, положеннями про комплектування дошкільних логопедичних груп та вимогами до зарахування дітей у спеціальні загальноосвітні школи для дітей з ТПМ та логопедичні пункти при загальноосвітніх школах. Студент може реалізувати здобуті компетентності під час працевлаштування до дошкільного закладу (логопедичні групи), логопедичного пункту загальноосвітньої школи, до спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з ТПМ;  обласних та місцевих методичних кабінетів при управліннях освіти та науки, психолого-медико-педагогічних консультацій.
  3. Дисципліна складається з двох змістових модулів.

І . Методика вивчення рівня розвитку мовлення у дітей та причин, що обумовлююють ці порушення:

  1. Вимоги до організації середовища та відбору дидактичного матеріалу для обстеження дітей різних вікових груп
  2. Особливості обстеження немовленнєвих дітей
  3. Діагностика особливостей будови і рухливості артикуляційних органів та дихання
  4. Діагностика особливостей вимови фонем
  5. Вивчення особливостей розвитку фонематичних процесів
  6. Вивчення рівня засвоєння лексичних та граматичних категорій
  7. Обстеження рівня сформованості навички писемного мовлення

ІІ. Формування логопедичного діагнозу та визначення закладу для надання корекційної допомоги:

  1. Класифікації мовленнєвих порушень та формування логопедичного діагнозу з урахуванням клінічних симптомів та педагогічних проявів мовленнєвих порушень
  2. Відбір дітей у логопедичні групи, класи інклюзивного навчання, спеціальні загальноосвітні школи для дітей з ТПМ, зарахування на логопедичні пункти при загальноосвітніх школах.
  3. На вивчення даної дисципліни виділено 1, 5 кредита. Заголом заплановано 120 годин, у тому числі 40 аудиторних годин та 80 годин самостійної та індивідуальної роботи.
  4. Форма підсумкового контролю – залік.
  5. Викладання дисципліни забезпечується кандидатом педагогічних наук Ткач О.М.
  6. Перелік основноїлітератури:
  7. Бондар В.І., Ільченко А.М. Психолого-педагогічні основи розвитку дітей з психофізичними порушеннями в системі М. Монтессорі: Навчальний посібник. – Полтава: РВВ ПДАА, 2009. – 252 с.
  8. Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей: Монографія. Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друк-Сервіс», 2011. – 200 с.
  9. Голуб Н.М. Дидактичний матеріал з корекції та розвитку писемного мовлення учнів молодшого шкільного віку: навчально-методичний посібник. К.: Видавничий Дім «Слово», 2014. – 384 с.
  10. Логопедія. Підручник, друге видання доповнене і перероблене. За ред. М.К. Шеремет. – К.: Вид. дім «Слово», 2010. – 256с.
  11. Манько Н,В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку: навч.-мет. Посібник. – К.: КНТ, 2008. – 256с.
  12. Рібцун Ю.В. Довідник вчителя-логопеда. – К.: Вид. дім «Слово», 2015. – 122 с.
  13. Психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями мовлення та інтелекту / За ред. В.І. Бондаря, В.В. Засенка. – К.: ТОВ “Поліпром”, 2007. – 171 с.
  14. Психолого-педагогічний супровід дітей з порушеннями зору та мовлення / За ред. В.І. Бондаря, Л.С. Вавіної, В.В. Тарасун. – К.: 2008. – 284с.
  15. Тарасун В.В. Логодидактика. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 2011. – 392 с.

Анотація навчальної дисципіни

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛОГОПЕДІЇ

Мета викладання навчальної дисципліни – формування у студентів логопедичної майстерності при використанні сучасних технологій діагностики та корекції порушень мовлення у дітей та дорослих, ознайомлення студентів з сучасними тенденціями (нейропсихологічним та психолінгвістичним підходом) розвитку інноваційних технологій в галузі логопедії.

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліна “Інноваційні технології“ в логопедії” опирається на знання з логопсихології та логодидактики, а також психодіагностики, нейропсихології, психолінгвістики, лінгвістики, вікової та загальної психології

  1. Вивчення даної дисципліни гарантує здобуття наступних компетентностей: оволодіння студентами поглибленим розумінням поняттями: “нейропсихологічний підхід”, “психолінгвістичний підхід”, “процес логопедичної корекції”; репродуктивного відтворення знань про сучасні логопедичні технології та набуття уміння робити перенос на аналогічні ситуації у практиці; творчого підходу до процесу діагностики та корекції порушень мовлення у дітей та дорослих; набуття уміння формувати перспективні плани корекції порушень мовлення.
  2. Змістовий модуль І. Новітні діагностичні технології в галузі логопедії.

Тема 1. Базові підходи до формування інноваційних технологій у галузі логопедії.

Тема 1. Методи дослідження базових психічних процесів та функцій пізнавальної діяльності для формування мовлення.

Тема 2. Психолінгвістичний підхід у дослідженні особливостей мовлення у дітей та дорослих.

Змістовий модуль ІІ. Новітні навчально-корекційні технології в галузі логопедії.

Тема 1. Превентивні методики корекції порушень мовлення у дітей.

Тема 2. Психолінгвістичні методики корекції порушень мовлення у дітей.

Тема 3. Психолінгвістичні методики відновлення мовлення у дорослих.

Тема 4. Перспективне планування корекційно-відновлювального процесу.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни

Кількість кредитів – 4.

Загальна кількість годин – 120.

Кількість аудиторних годин – 40.

Кількість лекційних годин – 12.

Кількість годин для практичних занять – 28.

Кількість годин для самостійної роботи -80.

  1. Форма підсумкового контролю: екзамен.
  2. Викладач, що забезпечить читання навчальної дисципліни: Гаврилова Наталія Степанівна, кандидат психологічних наук, доцент.

6. Список основної літератури.

  1. Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей. Монографія. – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друк-Сервіс», 2011. – 200с.
  2. Тарасун В.В. Логодидактика. Навчальний посібник. 2-е видання.– К.: Видавничий дім “Слово”, 2011.–392 с.
  3. Трофименко Л.І. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ: Програмно-методичний комплекс / за редакцією Є.Ф.Соботович. – К.: Актуальна освіта, 2007. – 120 с.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розвиток мовлення у дітей при нормальному

та порушеному онтогенезі

  1. Метою вивчення навчальної дисципліни “Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі”, за освітньою програмою “Логопедія. Спеціальна психологія” є формування у студентів знань про особливості розвитку мовленнєвої діяльності у дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Курс “Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі” має взаємозв’язок з навчальними дисциплінами: педагогікою та психологією.

  1. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: закономірності з розвитку мовлення дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку; методи та прийоми навчання дітей з розвитку мовлення.

вміти: аналізувати, адаптовувати та впроваджувати нові методи роботи з розвитку мовлення з дітьми з типовим та порушеним психофізичним розвитком раннього, дошкільного та шкільного віку; розробляти групові та індивідуальні заняття з розвитку мовлення для дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами:

Змістовий модуль 1 “Науково-теоретичні основи дисципліни “Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі”;

Змістовий модуль  2 “Методи та прийоми навчання з розвитку мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі”.

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни “Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі”.

Тема 2. Фізіологічні основи мовлення.

Тема 3. Причини порушення мовлення.

Тема 4. Мова. Мовлення.

Тема 5. Завдання, зміст, форми,  засоби методи і прийоми навчання дітей рідної мови.

Тема 6. Розвиток мовлення дітей раннього віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Тема 7. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Тема 8. Розвиток мовлення дітей молодшого шкільного віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

  1. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 216 години (з них 108 год. аудиторних: 40 год. лекцій, 40 год. практичних занять, 28 год. лабораторних; 108 год. самостійної роботи) / 6 кредити ECTS.
  2. Форма підсумкового контролю: модульна контрольна робота, екзамен.
  3. Викладання дисципліни “Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі” забезпечує Бєлова Олена Борисівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.
  5. Бєлова О.Б. Мовленнєвий розвиток в нормі/Навчально-методичний посібник Кам’янець – Подільський: Медобори 2006, 2012. – 180с.
  6. Богуш А. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти / А.М. Богуш. − Х.: Вид-во “Ранок”, 2011. – 176.
  7. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 374 с.
  8. Гаврилова Н. С. Класифікації порушень мовлення / Н. С. Гаврилова // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер. соціально педагогічна. Вип. ХХ : у 2-х ч., ч.1 / за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2012. – С. 293–315.
  9. Дегтяренко Т.В., Ковиліна В.Г. Психофізіологія раннього онтогенезу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: УАІД «Рада», 2011. – 328 с.
  10. Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку: Науково-методичний посібник. – К.: КНТ, 2008 – 256с.
  11. Рібцун Ю. В. Вплив ендогенних та екзогенних факторів на становлення
    мовленнєвої діяльності молодших дошкільників із ЗНМ [Електронний ресурс] /Юлія Рібцун // Народна освіта. – 2010. – Вип. № 2 (11). – Режим доступу до вид. : kristti.com.ua.
  12. Синьова Є.П. Тифлопсихологія: Підручник. – К.: Знання, 2008.- 365.
  13. Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти: Від народження до 5 років: Поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 128 с.

 Завідувач кафедри       __________________                   О. В. Гаврилов

(підпис)                                                               (ініціали та прізвище)

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Соціальна реабілітація осіб з виразною інтелектуальною недостатністю

  1. Мета вивчення навчальної дисципліни: підготовка майбутніх корекційних педагогів до роботи в закладах МПСП, МОЗ, МОН, де перебувають діти з помірною та тяжкою розумовою відсталістю, формування у студентів розуміння сутності соціальної реабілітації, розвиток вміння визначати мету і завдання реабілітаційної діяльності залежно від потреб клієнта.

Міждисциплінарні зв’язки: вступ до спеціальності «Спеціальна освіта», спеціальна психологія, психодіагностика, психокорекція, психотерапія, корекційна педагогіка, фізична реабілітація.

  1. Вивчення дисципліни «Соціальна реабілітація осіб з виразною інтелектуальною недостатністю» передбачає формування в студентів наступних компетенцій: загальнонаукових (базові уявлення про основи корекційної педагогіки, що сприяють розвитку загальної культури та соціалізації особистості); професійних (сучасні уявлення про особливості практичної роботи з особами, які мають порушення психофізичного розвитку; уявлення про завдання, напрями, зміст, методи, засоби, форми корекційної допомоги особам з тяжкими порушеннями інтелекту, здатність застосовувати сучасні освітні, реабілітаційні, інформаційні, технології у роботі з особами, які мають тяжкі інтелектуальні порушення в умовах закладів, служб, організацій, установ сфери освіти, охорони здоров’я, соціального захисту; базові уявлення про основи реабілітаційної, соціально-побутової, психолого-педагогічної підтримки осіб з виразною інтелектуальною неповносправністю; здатність організовувати та здійснювати навчальну, виховну, корекційну та розвивальну роботу з особами звиразною інтелектуальною неповносправністю з урахуванням структури порушення, вимог освітніх стандартів).

Студент зможе реалізувати здобуті компетентності під час працевлаштування до: спеціального дитячого дошкільного закладу,   спеціальної загальноосвітньої школи, реабілітаційного центру.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Соціальна реабілітація дітей з виразною інтелектуальною недостатністю.

Тема 1. Поняття соціальної реабілітації. Медико-соціальні проблеми дітей звиразною інтелектуальною недостатністю.

Тема 2. Комплексна реабілітація та створення індивідуальних програм розвитку дітей з виразною інтелектуальною недостатністю.

Тема 3. Технології соціальної реабілітації дітей з тяжкими порушеннями інтелекту.

Тема 4. Використання діагностичних методик у роботі з дітьми з помірною і тяжкою розумовою відсталістю.

Змістовий модуль 2. Корекційно-педагогічна робота у спеціальних закладах.

Тема 1. Корекційно-педагогічна робота з  дітьми з виразною інтелектуальною недостатністю.

Тема 2. Сучасні підходи до організації процесу навчання дітей з помірною, тяжкою та глибокою розумовою відсталістю.

Тема 3. Психолого-педагогічні умови формування соціальної поведінки дітей з помірною та тяжкою розумовою відсталістю.

Тема 4. Робота з батьками дітей з тяжкими порушеннямиінтелекту у спеціальних закладах.

Тема 5. Моніторинг та оцінка якості послуг із соціальної реабілітації дітей з виразною інтелектуальною недостатністю.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість – 120 годин, у тому числі 40 годин аудиторної, 80 – самостійної та індивідуальної роботи).
  2. Форма підсумкового контролю: екзамен.
  3. Викладання навчальної дисципліни забезпечує Гаврилов О.В., кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури:
  5. Воспитание и обучениедетей в условияхдомов-интернатов : пособие для педагогов / И. К. Боровская [и др.]; под ред. Т. В. Лисовской. – Минск: НИО, 2007. – 216 с.
  6. Гаврилов О. В. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі: навчальний посібник / О. В. Гаврилов. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2009. – 308 с.
  7. Єжова Т. Є. Соціальна реабілітація дітей з інвалідністю : навч. посіб. / Т. Є. Єжова. – К.: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. – 284 с.
  8. Коррекционно-педагогическаяработа в домах-интернатах для детей с умственным и физическимнедоразвитием: учеб.-метод. пособие для педагогов / И. К. Боровская [и др.]; под ред. Т. В. Лисовской. – 2-е изд. – Минск : Четыречетверти, 2010. – 392 с.
  9. Обучение и воспитание детей в условиях центра коррекционно-развивающего обучения и реабилитации : пособие для педагогов и родителей / С. Е. Гайдукевич, В. Гайслер, Ф. Готан [ и др.]; науч. ред. С. Е. Гайдукевич. – Минск: УО «БГПУ им. М. Танка», 2007. – 144 с.
  10. Служби раннього втручання в Україні: шлях до інтеграції / за наук. ред. Н. А. Бастун. – Київ : ІКЦ «Леста», 2005. – 182 с.
  11. Шевцов А. Г. Методичні основи організації соціальної реабілітації дітей з вадами здоров’я: [монографія] / Шевцов А. Г. – К. : НТІ «Інститут соціальної політики», 2004. – 239 с.
  12. Шевцов, А. Г. Освітні основи реабілітологii: монографія / А. Г. Шевцов. – К. : «МП Леся», 2009. – 483 c.
  13. Шипицына Л. М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта / Л. М.Шипицына. – 2-е изд., перераб. и дополн. – СПб : Речь, 2005. – 477 с.

 Завідувач  кафедри

логопедії та спеціальних методик                                             О.В. Гаврилов

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Основи психосоматики

 2 курс

  1. Мета курсу: ознайомлення студентів з базовими принципами, теоріями, поняттями психосоматики; розкриття змісту, причин, механізмів, проявів та наслідків психосоматичних захворювань; формування навичок діагностичної, профілактичної та психологічної допомоги психосоматичним хворим.

«Основи психосоматики» є складовою частиною дисциплін психологічного циклу нормативного блоку (психологічна діагностика і корекція, основи психотерапії тощо).

  1. Перелік компетентностей. За підсумками вивчення дисципліни студент повинен знати: мету та завдання основ психосоматики; фундаментальні положення та концептуальні засади психосоматики; основні поняття психосоматики; класифікацію та симптоматику найбільш розповсюджених психосоматичних проявів; чинники психосоматичних захворювань; загальні характеристики прояву та динаміки різних психосоматичних захворювань; ; психодіагностичні методи та методики, що застосовуються у практиці роботи з даною категорією людей; основи виявлення, профілактики та психологічної допомоги психосоматичним хворим.

За підсумками вивчення дисципліни  студент повинен вміти: організувати та провести вивчення причин та механізмів виникнення психосоматичних захворювань; диференціювати прояви різних психосоматичних хвороб; передбачати ефективність впливу різних психотерапевтичних методик та технік на людей  психосоматичними захворюваннями; підбирати методики з урахуванням конституціональних та характерологічних особливостей людей.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Базові засади психосоматики та сутність психосоматичних порушень.

Тема 1. Загальна характеристика психосоматики.

Тема 2. Моделі виникнення психосоматичних розладів.

Тема 3. Психосоматичні порушення харчової поведінки та захворювання шлунково-кишкового тракту.

Тема 4. Психосоматика органів дихання, серцево-судинної та опорно-рухової системи.

Тема 5. Психосоматика ендокринної системи, захворювань шкіри та онкологія.

Тема 6. Психовегетативниий синдром, психосоматичні аспекти депресії, інфекційних захворювань та головного болю.

Змістовий модуль 2. Психологічний супровід осіб з психосоматичними порушеннями.

Тема 1. Діагностика психосоматичних захворювань.

Тема 2. Психотерапія психосоматичних хворих.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 16 год., практичних занять – 24 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролюзалік.
  3. Викладання дисципліни «Основи психосоматики» забезпечує Ткач Оксана Михайлівна кандидат педагогічних наук, асистент кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и практическое применение / Ф. Александер. – М.: Эксмо, 2002. – 288 с.

Исаев Д.Н. Психосоматическая медицина детского возраста / Д.Н. Исаев. – СПб: Специальная литература, 1996. – 454 с.

Исаев Д.Н. Психосоматические расстройства у детей / Д.Н. Исаев. –  СПб.: Питер, 2000. – 180 с.

Любан-Плоцца Б., Пельдингер В., Крегер Ф. Психосоматический больной на приеме у врача / пер. с нем. – СПб.: Питер, 1996. –  256 с.

Малкина-Пых И.Г. Психосоматика: справочник практического психолога. – М.: Эксмо, 2005. –  992 с.

Психосоматика: взаимосвязь психики и здоровья. Хрестоматия / сост. К.В. Сельченок. – Минск: Харвест, 2000. – 640 с.

Тарасун В.В. Мультимедійний супровід навчальних дисциплін. Нейробіологія навчання і розвитку дитини. Основи теорії і практики аутології. Основи психосоматики / В.В. Тарасун. – К.: Каравела, 2017. – 270 с.

Чабан О., Хаустова О. Психосоматична медицина. Аспекти діагностики та лікування. / О. Чабан, О. Хаустова. – К.: Мед-фіт, 2004. – 96с.

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Розвиток мовлення у дітей при нормальному

та порушеному онтогенезі

 

  1. Метою вивчення навчальної дисципліни «Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі» є формування у студентів знань про особливості розвитку мовленнєвої діяльності у дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі»: розкрити основні поняття, категорії, принципи, структуру, напрямки роботи із розвитку мовлення з дітьми раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку з типовим та порушеним мовленнєвим розвитком; сформувати розуміння про фізіологічні особливості мовлення; забезпечити знаннями про закономірності розвитку мовлення у дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку з типовим та порушеним мовленнєвим розвитком; ознайомити студентів з інноваційними моделями і технологіями роботи з розвитку мовлення дітей, розкрити основні прийоми та вміння застосовувань їх на практиці; навчити студентів самостійно працювати з навчально-методичною, та науковою літературою, для формування прагнень до удосконалення власної практичної діяльності; навчити розглядати взаємозв’язки з іншими дисциплінами, основою яких є психологія, медицина, педагогіка, зокрема, «Спеціальна методика розвитку мовлення», «Загальна, вікова та педагогічна логопсихологія», «Логопедія», «Нейропсихологія», «Невропатологія», «Спеціальна педагогіка» та ін.; стимулювати науково-методичну творчість студентів, їх прагнення вдосконалювати свою освіту, прищеплювати творче ставлення до власної праці; навчити аналізувати, адаптовувати та впроваджувати нові методи та прийоми роботи з розвитку мовлення з дітьми раннього та дошкільного віку.

  1. Заплановані результати навчання. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: закономірності розвитку мовлення дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку; методи та прийоми навчання дітей з розвитку мовлення.

вміти: аналізувати, адаптовувати та впроваджувати нові методи роботи з розвитку мовлення у дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком раннього, дошкільного та шкільного віку; розробляти групові та індивідуальні заняття з розвитку мовлення для дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Науково-теоретичні основи розвитку мовлення у дітей з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Тема 1. Предмет і завдання дисципліни «Розвиток мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі».

Тема 2. Фізіологічні основи мовлення.

Тема 3. Причини порушення мовлення.

Тема 4. Завдання, зміст, форми,  засоби, методи і прийоми навчання дітей мови.

Змістовий модуль  2. Методи та прийоми навчання з розвитку мовлення у дітей при нормальному та порушеному онтогенезі.

Тема 1. Розвиток мовлення дітей раннього віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Тема 2. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

Тема 3. Розвиток мовлення дітей молодшого шкільного віку з типовим та порушеним психофізичним розвитком.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 16 год., практичних занять – 24 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).

5.  Форма підсумкового контролю – іспит.

  1. Викладання дисципліни забезпечує Бєлова Олена Борисівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  2. Перелік основної літератури:

Бєлова О.Б. Мовленнєвий розвиток в нормі: навчально-методичний посібник.  – Кам’янець – Подільський: Медобори-2006, 2012. – 180с.

Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 374 с.

Гаврилова Н. С. Класифікації порушень мовлення / Н. С. Гаврилова // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія соціально-педагогічна. Вип. ХХ : у 2-х ч., ч.1 / за ред. О. В. Гаврилова, В. І. Співака. – Кам’янець-Подільський: Медобори-2006, 2012. – С. 293–315.

Дегтяренко Т.В., Ковиліна В.Г. Психофізіологія раннього онтогенезу: підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: УАІД «Рада», 2011. – 328 с.

Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку: науково-методичний посібник. – К.: КНТ, 2008 – 256 с.

Рібцун Ю. В. Вплив ендогенних та екзогенних факторів на становлення
мовленнєвої діяльності молодших дошкільників із ЗНМ [Електронний ресурс] / Юлія Рібцун // Народна освіта. – 2010. – Вип. № 2 (11). – Режим доступу до вид.: www.kristti.com.ua.

Синьова Є.П. Тифлопсихологія: підручник. – К.: Знання, 2008.- 365.

Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти. Від народження до 5 років: поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 128 с.

Завідувач кафедри __________________                   О. В. Гаврилов

 

3 курс

01 Освіта

016 Спеціальна освіта за освітньою програмою Олігофренопедагогіка. Логопедія

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Пропедевтика мовленнєвих порушень

 

  1. Метою викладання навчальної дисципліни «Пропедевтика мовленнєвих порушень» є формування теоретичної та практичної основи фахової підготовки майбутніх логопедів, здатних професійно вирішувати завдання з попередження мовленнєвих порушень у дітей раннього віку.

Основні завдання вивчення дисципліни «Пропедевтика мовленнєвих порушень»: забезпечити знаннями про фізіологічну основу розвитку мовлення; розкрити основні причини порушень мовлення у дітей; ознайомити з основними етапами розвитку мовлення у дітей раннього віку; розібрати зі студентами умови, які направлені на попередження мовленнєвих порушень; навчити студентів самостійно працювати з навчально-методичною та науковою літературою для формування прагнень до удосконалення власної практичної діяльності; навчити розглядати взаємозв’язки з іншими дисциплінами, основою яких є психологія, медицина, педагогіка, зокрема, «Спеціальна методика розвитку мовлення», «Загальна, вікова та педагогічна логопсихологія», «Логопедія», «Нейропсихологія», «Невропатологія», «Спеціальна педагогіка» та ін.; стимулювати науково-методичну творчість студентів, їх прагнення вдосконалювати свою освіту, прищеплювати творче ставлення до власної праці; навчити аналізувати, адаптовувати та впроваджувати нові методи роботи з розвитку мовлення з дітьми раннього віку.

  1. Заплановані результати навчання. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати: фізіологічну структуру мовленнєвої діяльності; сучасних та класичних науковців теоретиків і практиків, які займались проблемою дослідження порушень мовлення у дітей; розвиток мовлення у дітей раннього віку; методи спостереження за дитиною, що визначають відхилення у розвитку мовлення; умови попередження мовленнєвих порушень.

вміти:  проводити роботу із популяризації знань з попередження виникнення порушень мовленнєвого розвитку у дітей серед молоді, сімей, які планують народити дитину та серед майбутніх матерів; організовувати та проводити спостереження за дітьми з порушеннями мовлення; складати анамнез і  заповнювати мовленнєві картки; підбирати та оформлювати дидактичні матеріали для організації та проведення попереджувальної роботи з дітьми з порушеннями мовлення.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Науково-теоретичні та практичні основи пропедевтики мовленнєвих порушень.

Тема 1. Наукове значення пропедевтики мовленнєвих порушень в спеціальній освіті. Загальні поняття фізіологічної структури мовлення.

Тема 2. Причини порушення мовлення.

Тема 3. Особливості розвитку мовлення у дітей раннього віку.

Тема 4. Методи спостереження за розвитком мовлення у дітей раннього віку.

Тема 5. Умови попередження мовленнєвих розладів.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 10 год., практичних занять – 30 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).

5.  Форма підсумкового контролю – залік.

  1. Викладання дисципліни «Пропедевтика мовленнєвих порушень» забезпечує Бєлова Олена Борисівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  2. Перелік основної літератури.

Бєлова О.Б. Мовленнєвий розвиток в нормі: навчально-методичний посібник. – Кам’янець – Подільський: Медобори 2006, 2012. – 180с.

Бадалян Л.О. Невропатология: учебник. – М.: Академия, 2000. – 382 с.

Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 374 с.

Гаврилова Н. С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей: монографія / Н. С. Гаврилова. – Кам’янець-Подільський: Друк-Сервіс, 2011. – 200 с.

Дегтяренко Т.В., Ковиліна В.Г. Психофізіологія раннього онтогенезу: підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: УАІД «Рада», 2011. – 328 с.

Логопедія: підручник / за ред. М.К. Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку: науково-методичний посібник. – К.: КНТ, 2008. – 256 с.

Пахомова Н.Г. Нейропсихолінгвістика: навч. посіб. / Н.Г. Пахомова. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2013. – 268 с.

Рібцун Ю. В. Вплив ендогенних та екзогенних факторів на становлення
мовленнєвої діяльності молодших дошкільників із ЗНМ [Електронний ресурс] / Юлія Рібцун // Народна освіта. – 2010. – Вип. № 2 (11). – Режим доступу до вид.: www.kristti.com.ua.

Тищенко В., Рібцун Ю. Як навчити дитину правильно розмовляти. Від народження до 5 років: поради батькам. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 128 с.

Завідувач кафедри        __________________                   О. В. Гаврилов

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Логодидактика

 

  1. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логодидактика»: формувати у студентів готовність до роботи на посаді вчителя-логопеда; ознайомити з порушеннями мовленнєвого розвитку та аналізом структури і природи цих порушень; вивчення особливостей психічного розвитку цієї категорії дітей; особливостями використання принципів, методів, форм, засобів, які використовуються у процесі освіти дітей з ПМР. Дана навчальна дисципліна взаємопов’язана із спеціальною педагогікою та психологією, з  дисциплінами циклу спеціальних методик, дисциплінами логопедичного циклу.
  2. Вивчення даної дисципліни передбачає для студентів здобуття наступних компетентностей:
  • профілактична робота, педагогічна діагностика, консультування, спеціальна педагогічна просвіта, освітня, виховна, корекційна і соціально-педагогічна діяльність, організація і керівництво освітою, науково – дослідна діяльність в галузі спеціальної педагогіки і психології;
  • діагностична діяльність: вивчення дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку, визначення рівня її розвитку, уточнення діагнозу, постійного слідкування за динамікою мовленнєвого розвитку;
  • орієнтаційно-прогностична діяльність: визначення лінії корекційно-виховної роботи з кожною дитиною; накреслення конкретної мети та завдань на кожному етапі навчально-виховної та корекційно-розвивальної роботи; прогнозування результатів корекції і навчально-виховного процесу як окремої дитини, так і колективу або класу в цілому; визначення лінії співпраці з сім’єю;
  • конструктивно-проектувальна діяльність: проектування змісту корекційної, навчальної, виховної роботи; добір засобів корекційного впливу і форм роботи з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку різного віку; проектування власної діяльності і поведінки в процесі взаємодії з дітьми, їхніми батьками та колегами;
  • корекційна діяльність: робота з подолання або послаблення виявлених порушень мовленнєвого та психофізичного розвитку дитини в цілому, профілактика вторинних та супутніх відхилень, формування цілісної особистості дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку, створення умов для розвитку дітей з порушеннями мовлення різних вікових груп; робота з батьками по формуванню у них прийомів організації ігрової та навчальної діяльності зі своїми дітьми, окремим корекційним прийомам, методам і технікам;
  • організаційна діяльність: організація діяльності дитячого колективу, де перебувають діти з порушеннями мовленнєвого розвитку і кожної такої дитини, батьків цих дітей, своєї власної роботи; налагодження взаємодії з державними і недержавними організаціями, спонсорами у вирішенні професійних завдань;
  • інформаційно-пояснювальна діяльність: відбір і опрацювання інформації, призначеної для роботи з дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку, забезпечення її доступності для їхнього розуміння та засвоєння; правильне і переконливе інформування батьків, громадськості про проблеми дітей з особливими потребами;
  • комунікативно-стимулююча діяльність: встановлення правильних стосунків з дітьми різних вікових груп, їхніми батьками, колегами по роботі, представниками громадських та інших організацій;
  • аналітико-оцінювальна діяльність: аналіз процесу розвитку, навчання та корекційної роботи; виявлення в них позитивних сторін та недоліків; порівняння результатів з накресленою метою і завданнями;
  • дослідницько-творча діяльність: творче застосування педагогічної теорії і методичних рекомендацій, проведення дослідної роботи.
  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Логодидактика, як наука.

Тема 1. Загальні питання теорії логодидактики.

Тема 2. Характеристика порушення мовленнєвого розвитку

Тема 3. Система освіти дітей з ПМР в Україні.

Тема 4. Сучасні моделі навчання дітей з ПМР.

Тема 5. Принципи, зміст і форми навчання дітей з ПМР.

Тема 6. Методи та засоби навчання дітей з ПМР

Тема 7. Професіограма вчителя-логопеда. Пропедевтична і просвітницька робота.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 20 год., практичних занять – 20 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролю – залік.
  3. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни – Константинів Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей. / Н. С. Гаврилова. Монографія. – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друк- Сервіс», 2011. – 200 с.

Логопедія: підручник / за ред. М.К.Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

Логопсихологія : навчальний посібник / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак. – К.: Знання, 2012. – 293 с.

Мартиненко І. В. Особливості комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення: монографія / І. В. Мартиненко. – К.: ДІА, 2016. – 308 с.

Марченко І. С. Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних начальних закладів. – Вид. 3-є, перер. та доп. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2015. – 312с.

Соботович Е. Ф. Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции (Дети с нарушением интеллекта и моторной алалией): учеб. пособие для студентов. – М.: Классикс-Стиль, 2003. – 160 с.

Тарасун В. В. Логодидактика: навч. посіб. / В. В. Тарасун. – 2-е вид. – К.: Видавничий Дім  «Слово», 2011. – 392 с.

Тарасун В. В. Психолого-педагогічна допомога дітям раннього віку з особливостями в розвитку: монографія. – К.: Видавничий Дім  «Слово», 2012. – 398 с.

Чередніченко Н. В., Горбачова Д. М. Формування фонетико-графічної грамотності у молодших школярів із порушеннями мовленнєвого розвитку в умовах корекційного навчання: навчально-методичний посібник. – К.: ДІА, 2016. – 212 с.

Чиркина Г.В. Методы обследования речи у детей: пособие по диагностике речевых нарушений / под ред. Г.В. Чиркиной. – 4-е изд., доп. – М.: АРКТИ, 2005. – 240 с.

Шаховская С. Н., Лалаева Р. И. Логопатопсихология: учеб. пособие для студентов / под ред. Р.И. Лалаевой, С.Н. Шаховской. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2011. – 285с.

 

 

Завідувач кафедри        __________________                   О. В. Гаврилов

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Логоритміка

 

  1. Метою викладання навчальної дисципліни «Логоритміка з методикою викладання» є формування теоретичної та практичної основи фахової підготовки майбутніх логопедів, здатних професійно використовувати основні методи, прийоми та засоби логопедичної ритміки для корекції порушень мовлення.

Дисципліна “Логоритміка з методикою” тісно пов’язана з такими навчальними дисциплінами навчального плану підготовки фахівців, як «Спеціальна методика розвитку мовлення», «Логопсихологія», «Методика логопедичної роботи з дітьми з психофізичними порушеннями», «Логопедія».

  1. Перелік компетентностей, здобуття яких гарантуватиме вивчення даної дисципліни. Студенти мають знати психофізіологічну структуру рухового акту; особливості розвитку моторики у осіб з різними порушеннями мовлення; методику проведення логоритмічних занять з дітьми та дорослими, які мають різні порушення мовленнєвого розвитку. Студенти мають уміти: проводити діагностику рівня моторного розвитку осіб з порушеннями мовлення; здійснювати розвиток, корекцію або відновлювання рухової функції; методично правильно будувати заняття з логоритміки з логопатами різних вікових групп; творчо застосовувати передовий педагогічний досвід у власній професійній діяльності.

Здобуті студентами компетентності у результаті вивчення даної навчальної дисципліни допоможе при працевлаштуванні на посаду логопеда.

  1. Зміст навчальної дисципліни.

Змістовий модуль 1. Зміст, структура та використання логопедичної ритміки в системі корекції порушень мовлення.

Тема 1. Предмет і завдання логопедичної ритміки.

Об’єкт, предмет, мета та завдання логопедичної ритміки. Принципи і методи логопедичної ритміки.

Тема 2. Система логоритмічного виховання.

З історії музично-ритмічного і логоритмічного виховання. Особливості та основні ланки логопедичної ритміки.

Тема 3. Зміст, структура і засоби логопедичної ритміки.

Музично-ритмічний вплив на дітей дошкільного віку, школярів, підлітків і дорослих з порушеннями мовлення. Завдання музично-ритмічного і логоритмічного виховання дітей, підлітків і дорослих.

Тема 4. Методика обстеження психомоторної функції у осіб з порушеннями мовлення.

Методика дослідження психомоторної функції. Методика дослідження сенсорної функції.

Тема 5. Логопедична ритміка в системі комплексної психолого-педагогічної роботи та медичні заходи при подоланні заїкання.

Зміст заняття з логопедичної ритміки з особами із заїканням. Вплив логоритмічного заняття на осіб із заїканням в залежності від етапу корекційної роботи.

Тема 6. Логопедична ритміка в системі роботи з дітьми з алалією.

Порушення рухової, сенсорної, емоційно-вольової сфери і довільної поведінки у дітей з алалією. Поетапне використання логоритмічних засобів у процесі логопедичної роботи з дітьми, що страждають алалією.

Тема 7. Логопедична ритміка в системі роботи  із дітьми з ФФНМ.

Порушення моторної, емоційно-вольової сфери і неконтрольованої поведінки в осіб з дислалією, дизартрією та порушенням голосу. Особливості використання логоритмічних музично-ритмічних засобів під час усунення дислалії, дизартрії та порушення голосу.

Тема 8. Логопедична ритміка в системі роботи із дітьми з афазією.

Порушення рухової, сенсорної, емоційно-вольової сфери і довільної поведінки у хворих з афазією. Кінезітерапія хворих з афазією в системі відновлювального навчання.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 10 год., практичних занять – 30 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролю – залік.

6.Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни: кандидат педагогічних наук, асистент кафедри логопедії та спеціальних методик Лісова Л.І.

  1. Перелік основної літератури.

Волкова Г.А. Логопедическая ритміка / Г.А. Волкова. – М.: Речь, 2005. – 265 с.

Логопедія: підручник / за ред М.К. Шеремет. – Вид. 4-те, перер. та доповн. – К.: Видавничий дім “Слово”, 2017. – 856 с.

Сосна В.Ю., Рабиен Э.М. Ритмическая гимнастика / В.Ю. Сосна, Э.М. Рабиен. – К.: Колибри, 2002. – 382 с.

Завідувач кафедри    ______________________       О.В. Гаврилов

 

3 курс

01 Освіта
016 Спеціальна освіта за освітньою програмою Логопедія. Спеціальна психологія

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Корекційні технології при ПМР

 

  1. Мета вивчення навчальної дисципліни «Корекційні технології при ПМР»: дати характеристику основних понять, категорій, принципів, структури, напрямків роботи із розвитку мовленнєвих процесів у дітей з ПМР; ознайомити студентів з інноваційними методами і технологіями корекції мовлення у дітей з ПМР та сформувати вміння застосовувати їх на практиці; навчити працювати з навчально-методичною літературою, формувати прагнення до удосконалення практичної діяльності.

Дана навчальна дисципліна взаємопов’язана з блоком навчально-біологічних дисциплін, спеціальною педагогікою та психологією.

  1. Вивчення даної дисципліни передбачає формування у студентів наступних компетентностей: про особливості формування мовленнєвих процесів у дітей, причини виникнення порушень, структуру і механізми, а також симптоми їх прояву; прийоми та методи діагностики порушень мовленнєвого розвитку дітей з ПМР; технології і особливості розмежування із суміжними станами; прийоми, методи корекції та профілактику порушень мовлення у дітей з ПМР; проводити діагностику порушень мовлення у дітей з ПМР, організовувати та здійснювати корекцію мовлення дітей з ПМР; вести документацію, складати плани організації та проведення корекційної роботи з дітьми з ПМР, підбирати та оформляти дидактичні матеріали для організації корекції мовлення дітей з ПМР.

Студент зможе реалізувати здобуті компетентності, а саме:

  • розробка та реалізація методів і прийомів навчання, виховання, корекції та розвитку дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, використання інноваційних психолого-педагогічних, корекційно-реабілітаційних та логопедичних технологій;
  • проведення логопедичної та психолого-педагогічної діагностики;
  • проведення фронтальних, групових та індивідуальних логопедичних занять корекційно-розвивальної спрямованості.
  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Характеристика порушень мовлення у дітей з ПМР.

Тема 1. Нейропсихологічні особливості формування мовлення у дітей.

Тема 2. Характеристика психічних процесів у дітей з ПМР.

Тема 3. Діагностика порушень мовлення у дітей з ПМР.

Змістовий модуль 2. Корекція мовлення у дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку.

Тема 1. Теоретико-методологічні основи корекційної роботи з дітьми, що мають ПМР.

Тема 2. Корекційні технології при ПМР.

Тема 3. Новітні корекційні технології при  ПМР.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 16 год., практичних занять – 24 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролю – іспит.
  3. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни – Константинів Оксана Василівна – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Конопляста С.Ю., Сак Т.В. Логопсихологія: навч.посіб. / С.Ю. Конопляста, Т.В. Сак ; за ред. М.К. Шеремет. – К. : Знання, 2010. – 293 с.

Корекція заїкання у молодших школярів: навчально-методичний посібник / А.Й Бєлая, Л.О. Коблик, О.Б. Мартинюк; за ред. Н.С. Гаврилової. – Кам’янець-Подільський: ТВО Друк-Сервіс, 2014. – 76 с.

Логопедія / за ред. М.К. Шеремет. – Вид. 3. – К.: Видавничий Дім Слово, 2015. – 776с.

Мартиненко І. В. Особливості комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення: монографія / І. В. Мартиненко. – К.: ДІА, 2016. – 308 с.

Тарасун В. В. Логодидактика: навч. посіб. / В. В. Тарасун. – 2-е вид. – К.: Видав. Дім «Слово», 2011. – 392 с.

Завідувач кафедри       __________________                   О. В. Гаврилов

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Логодіагностика

 

  1. Метою вивчення навчальної дисципліни «Логодіагностика» є  формування теоретичних знань з проблем діагностики мовленнєвих порушень у дітей та дорослих, ознайомлення із класичними та сучасними методиками логопедичної діагностики, формування практичних умінь проведення діагностичного обстеження мовлення (різних його компонентів). Вивчення дисципліни «Логодіагностика» пов’язане з вивченням таких дисциплін, як «Логопедія», «Анатомія та фізіологія органів слуху та мовлення», «Неврологічні основи логопедії», «Логопсихологія», «Методика мовленнєвого розвитку» тощо.
  2. Вивчення даної дисципліни передбачає опанування студентами умінь з:

‒ обстеження будови та рухливості органів артикуляції, діагностики стану сформованості звуковимови та фонематичних процесів, лексичного та граматичного компонентів мовлення;

‒ діагностики голосового та темпо-ритмічного компонентів мовлення;

‒ виявлення порушень писемного мовлення чи схильності до їхнього виникнення;

‒ проведення диференційної діагностики мовленнєвих порушень (розмежування логопатій із суміжними станами).

Уміння проводити логодіагностику є необхідними у роботі логопеда закладу дошкільної освіти, шкільної освіти, дитячої поліклініки, навчально-реабілітаційного центру, лікарень.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Логопедична діагностика як наука.

Тема 1. Сутність, принципи та методи логопедичної діагностики.

Тема 2. Зміст та методика логопедичного обстеження.

Тема 3. Діагностика  фонетико-фонематичних порушень мовлення.

Тема 4. Діагностика лексико-граматичних порушень мовлення.

Тема 5. Діагностика  темпо-ритмічних порушень мовлення.

Тема 6. Особливості ранньої діагностики мовленнєвих порушень.

Тема 7. Діагностика порушень писемного мовлення.

Тема 8. Диференційна діагностика порушень мовлення.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 16 год., практичних занять – 24 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролю – іспит.
  3. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни – Мілевська Олена Павлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Барищук Г.С. Прислухайтесь, як говорить ваша дитина. Альбом обстеження мовлення дітей: посібник для логопеда. ‒ Тернопіль: Навчальна книга ‒ Богдан, 2010. ‒ 48 с.

Савченко М.А. Обстеження дитини з вадами звуковимови // в кн. Методика виправлення вад фонем у дітей. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – С.12−22.

Соботович Е.Ф. Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению. – К.: Актуальна освіта, 1998. – 127 с.

Фотекова Т.А. Тестовая методика диагностики устной речи младших школьников. – М.: АРКТИ, 2000. – 56 с.

Завідувач кафедри       __________________            О.В. Гаврилов

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Логомасаж

 

  1. Мета вивчення навчальної дисципліни «Логомасаж» полягає у розширенні фахової компетентності майбутніх логопедів, а саме підготовці до застосування спеціальних технік логопедичної корекції з використанням масажних інструментів та різних видів масажних прийомів. Зміст дисципліни опирається на взаємозв’язок з неврологічними основами логопедії, анатомією та фізіологією, логопедією.
  2. Вивчення даної дисципліни передбачає опанування студентами таких умінь:

‒ нормалізація тонусу м’язів артикуляційного апарату з допомогою ручного та зондового масажу;

‒ стимуляція рухливості м’язів артикуляційного апарату;

‒ нормалізація тонусу м’язів шиї та комірцевої зони;

‒ розроблення змісту масажного впливу для подолання різних форм логопатій (заїкання, дислалії, ринолалії, дизартрії тощо).

Техніки логопедичного масажу є необхідними  для логокорекції в умовах реабілітаційних, освітніх та медичних закладів з дітьми різного віку та дорослими.

  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Логопедичний масаж в умовах реабілітаційних, освітніх та медичних закладів.

Тема 1. Покази до проведення логопедичного масажу.

Тема 2. Анатомо-фізіологічні основи логомасажу.

Тема 3. Види і прийоми логопедичного масажу. Умови проведення логопедичного масажу.

Тема 4. Обстеження артикуляційного апарату.

Тема 5. Схеми та методика проведення логомасажу.

Тема 6. Масаж кистей і пальців рук, передпліччя, шиї та комірцевої зони.

Тема 7. Особливості проведення логомасажу при різних формах логопатій.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторної – 40 год.: лекційних – 10 год., практичних занять – 30 год., самостійної та індивідуальної роботи – 80).
  2. Форма підсумкового контролю – іспит.
  3. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни – Мілевська Олена Павлівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Дьякова Е.А. Логопедический массаж: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. ‒ 2-е изд., испр. ‒ М.: Издательский центр «Академия», 2005. ‒ 96 с.

Краузе Е.Н. Логопедический массаж и артикуляционная гимнастика: практическое пособие. ‒ СПб.: КОРОНА, 2004. ‒ 80 с.

Новикова Е.В. Зондовый масаж. Коррекция звукопроизношения: наглядно-дидактическое пособие. ‒ М.: «Гном и Д», 2009. ‒ 457 с.

Завідувач кафедри       __________________        О.В. Гаврилов

 

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Корекційні методики при ПМР

 

  1. Мета вивчення навчальної дисципліни «Корекційні методики при ПМР» у контексті підготовки фахівців за освітньою програмою: «Логопедія. Спеціальна психологія»: формування у студентів готовності до роботи на посаді вчителя-логопеда; ознайомлення з особливостями застосування методик, які використовуються у процесі корекції. Дана навчальна дисципліна взаємопов’язана із  спеціальною педагогікою та психологією,  з  дисциплінами циклу спеціальних методик, дисциплінами логопедичного циклу.
  2. Вивчення даної дисципліни передбачає для студентів здобуття наступних компетентностей:

 – про особливості мовленнєвої діяльності у дітей з типовим розвитком; про особливості мовленнєвої діяльності дітей з ПМР; про прийоми та методи діагностики порушень мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР, причини їх виникнення, розмежування із суміжними порушеннями, про критерії оцінювання специфіки виконуваних дітьми завдань; про прийоми та методи профілактики та корекції порушень різних складових мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР; про систему організації корекційної роботи у закладах освіти; про систему і структуру проведення індивідуальної та фронтальної роботи, спрямованої на корекцію мовленнєвої діяльності дітей з ПМР;

проводити діагностику порушень мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР; організовувати та здійснювати корекційно-розвиваючу роботу з дітьми з ПМР; вести документацію, складати плани організації та проведення корекції мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР, підбирати та оформляти дидактичні матеріали для організації корекційної роботи.

Студент зможе реалізувати здобуті компетентності, а саме:

  • розробка та реалізація методів і прийомів навчання, виховання, корекції та розвитку дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку, використання нових інноваційних психолого-педагогічних, корекційно-реабілітаційних та логопедичних технологій;
  • проведення логопедичної та психолого-педагогічної діагностики;
  • проведення фронтальних, групових та індивідуальних логопедичних занять корекційно-розвивальної спрямованості.
  1. Зміст навчальної дисципліни за модулями та темами.

Змістовий модуль 1. Корекція мовленнєвої діяльності дітей з ПМР.

Тема 1. Структура та складові мовленнєвої діяльності.

Тема 2. Особливості мовленнєвої діяльності дітей з ПМР.

Тема 3. Діагностика мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР.

Тема 4. Методика поетапного формування мовленнєвої діяльності в дітей з ПМР.

Тема 5. Корекція мовленнєвої діяльності дітей з ПМР.

Тема 6. Традиційні та інноваційні методики формування мовленнєвої діяльності дітей з ПМР.

Тема  7. Шляхи формування мовленнєвої діяльності у дітей з ПМР.

  1. Обсяг вивчення навчальної дисципліни (заочна форма навчання: кількість кредитів ЄКТС – 4, загальна кількість годин – 120 год., у тому числі аудиторних – 16 год.: лекційних – 8 год., практичних занять – 8 год.; самостійної та індивідуальної роботи – 104 год.).
  2. Форма підсумкового контролю – іспит.
  3. Інформація про науково-педагогічних працівників, які забезпечуватимуть викладання цієї навчальної дисципліни – Константинів Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри логопедії та спеціальних методик.
  4. Перелік основної літератури.

Гаврилова Н.С. Порушення фонетичного боку мовлення у дітей. / Н. С. Гаврилова. Монографія. – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друк- Сервіс», 2011. – 200 с.

Козлова В.А., Максименко В.С.  Фронтальна робота з усунення лексико-граматичного недорозвинення мовлення у дошкільників: навчально-методичний посібник / В.А. Козлова, В.С. Максименко. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2005. – 91 с.

Конопляста С. Ю. Розвиток дітей із вродженими незрощеннями губи та піднебіння. Теорія та практика: монографія. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – 212 с.

Логопедія: підручник / за ред. М.К.Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

Логопсихологія : навчальний посібник / С. Ю. Конопляста, Т. В. Сак . – К.: Знання, 2012 . – 293 с.

Мартиненко І. В. Особливості комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з системними порушеннями мовлення: монографія / І. В. Мартиненко. – К.: ДІА, 2016. – 308 с.

Марченко І. С. Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників). Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних начальних закладів.. – Вид. 3-є, перер. та доп. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2015. – 312с.

Рібцун Ю. В. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ: програмно-методичний комплекс / Ю. В. Рібцун. – К.: Освіта України, 2010. – 292 с.

Соботович Е. Ф. Речевое недоразвитие у детей и пути его коррекции (Дети с нарушением интеллекта и моторной алалией): учеб. пособие для студентов. – М.: Классикс-Стиль, 2003. – 160 с.

Тарасун В. В. Логодидактика: навч. посіб. / В. В. Тарасун. – 2-е вид. – К.: Видавничий Дім  «Слово», 2011. – 392 с.

Тарасун В. В. Психолого-педагогічна допомога дітям раннього віку з особливостями в розвитку: монографія. – К.: Видавничий Дім  «Слово», 2012. – 398 с.

Чередніченко Н. В., Горбачова Д. М. Формування фонетико-графічної грамотності у молодших школярів із порушеннями мовленнєвого розвитку в умовах корекційного навчання: навчально-методичний посібник. – К.: ДІА, 2016. – 212 с.

Чиркина Г.В. Методы обследования речи у детей: пособие по диагностике речевых нарушений / под ред. Г.В. Чиркиной. – 4-е изд., доп. – М.: АРКТИ, 2005. – 240 с.

Шаховская С. Н., Лалаева Р. И. Логопатопсихология: учеб. пособие для студентов / под ред. Р.И. Лалаевой, С.Н. Шаховской. – М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2011. – 285 с.

Завідувач кафедри        __________________                   О. В. Гаврилов


by